Талановитий митець Владмірас Мацкявічюс, загалом відомого публіці своїми картинами і графікою, в тому числі займається розслідуванням творчої форми предметів мистецтва, натхненної масовим виробництвом. У своєму новому проекті «Вільна людина», митець критикує сучасну концепцію свободи в повсякденному житті.
Проживаючи друге життя в віртуальній реальності, ми жертвуємо часом, суворою самодисципліною, і як наслідок — порожній екран і неочікувано втрачені години, дні, роки. Віртуальне сміттєзвалище випаровується в чорній дірі інтернету, і піднімаючи очі від телефонів ми бачимо забуту, істинну реальність — повну безладу і забруднену сміттям. Ми бачимо її, такою якою створили, оточуючи наше справжнє середовище непотрібними товарами, котрі підкреслюють внутрішню порожнечу.
«Час – це ключ, за допомогою якого ми маємо відкривати нові горизонти всередині наших особистостей і винаходити нові тона життя в зовнішньому світі. Зазвичай ми закриваємо себе цим ключем, дарма витрачаючи час. Ми досліджуємо прірву цифрового простору, ми не знаємо, як відділяти корисну інформацію від сміття. Години в соціальних мережах, спостерігаючи за незнайомими нам людьми, часто мріючи бути схожими на них. Scroll kills rock’n’roll… Цифри ніколи не дадуть відчуття кохання, свободи кохати. Загалом, в цифровому світі з почуттями все складно.», — В. Мацкявічюс.
В контексті подій відкритої фази війни твір «Вільна людина» набуває нові сенси та стає більш актуальним.
https://artnews.lt/menininkai/mackevicius-vladimiras